Український інформаційний портал Український інформаційний портал
30.04.2017
 TOP-20 людей
1) Шевченко Тарас Григорович (поет, письменник, художник)
Шевченко Тарас Григорович (поет, письменник, художник)

переглядів: 233629

2) Повалій Таїсія Миколаївна (співачка)
Повалій Таїсія Миколаївна (співачка)

переглядів: 204781

3) Ліхута Ігор (музичний продюсер)
Ліхута Ігор (музичний продюсер)

переглядів: 197069

4) Могилевська Наталя (співачка)
Могилевська Наталя (співачка)

переглядів: 146069

5) Ані Лорак [Куєк Кароліна] (співачка)
Ані Лорак [Куєк Кароліна] (співачка)

переглядів: 134705

6) Тіна Кароль [Ліберман Тетяна Григорівна] (співачка)
Тіна Кароль [Ліберман Тетяна Григорівна] (співачка)

переглядів: 122904

7) Сумська Ольга В'ячеславівна (актриса, телеведуча)
Сумська Ольга В'ячеславівна (актриса, телеведуча)

переглядів: 101798

8) Костенко Ліна Василівна (поетеса)
Костенко Ліна Василівна (поетеса)

переглядів: 100896

9) Лисенко Микола Віталійович (композитор)
Лисенко Микола Віталійович (композитор)

переглядів: 100373

10) Шевченко Андрій Миколайович (Футболіст)
Шевченко Андрій Миколайович (Футболіст)

переглядів: 97235

11) Подкопаєва Лілія Олександрівна (гімнастка)
Подкопаєва Лілія Олександрівна (гімнастка)

переглядів: 89136

12) Леся Українка [Косач (Квітка) Лариса Петрівна] (поетеса, письменниця)
Леся Українка [Косач (Квітка) Лариса Петрівна] (поетеса, письменниця)

переглядів: 71636

13) Лижичко Руслана Степанівна (співачка)
Лижичко Руслана Степанівна (співачка)

переглядів: 69554

14) Білокур Катерина Василівна (художниця)
Білокур Катерина Василівна (художниця)

переглядів: 58074

15) Кличко Віталій Володимирович (боксер)
Кличко Віталій Володимирович (боксер)

переглядів: 57163

16) Сковорода Григорій Савич (філософ, поет)
Сковорода Григорій Савич (філософ, поет)

переглядів: 55763

17) Клочкова Яна (спортсменка)
Клочкова Яна (спортсменка)

переглядів: 54158

18) Яма Владислав Миколайович (танцюрист)
Яма Владислав Миколайович (танцюрист)

переглядів: 51140

19) Литовченко Влада (модель)
Литовченко Влада (модель)

переглядів: 50675

20) Вєрка Сердючка [Данилко Андрій Михайлович] (артист, співак)
Вєрка Сердючка [Данилко Андрій Михайлович] (артист, співак)

переглядів: 50212


Знаменитості України

Мороз Олександр Олександрович

(політик)

Мороз Олександр Олександрович (політик)Мороз Олександр Олександрович (політик)Мороз Олександр Олександрович (політик)Мороз Олександр Олександрович (політик)
переглядів: 8235
ua Біографія
Реєстрація:

ЦВК зареєструвала Олександра Мороза кандидатом в Президенти України 7 липня 2004 року і видала посвідчення кандидата в Президенти за № 003.

Мороза кандидатом в Президенти висунуто Соціалістичною партією України.

Народився:

29 лютого 1944 у селі Буді Таращанського району Київської області.

Освіта:

Українська сільськогосподарська академія (1965), інженер-механік; Вища партійна школа при ЦК Компартії України, політолог (1985).

Родина:

Батько Олександр Леонтійович (1899-1984) – столяр на цукрозаводі; мати Ганна Євдокимівна (1913-1989) – колгоспниця.

Дружина Валентина Андріївна (1947) - пенсіонер з інвалідності; дочка Ірина (1966) - учителька музики; дочка Руслана (1972) - менеджер, директор салону краси.

Робота:

З 2002 – народний депутат України 4 скликання від СПУ, N 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член СПУ. Керівник фракції СПУ (з травня 2002), член Комітету з питань правової політики (з червня 2002).

„ Александр Мороз — это история Украины. Герой спрессованного времени. Если больше ему ничего не удастся сделать в отечественной политике, то находящихся в его активе Конституционной ночи и выступления с пленками Мельниченко будет достаточно для признания его особой роли в истории страны. ” (Дзеркало тижня / 8-15 березня 2002 року)

Голова СПУ (з 1991).

Член спеціальної ради "Форуму національного порятунку" (з 2001).

Представник Громадянського комітету захисту Конституції "Україна без Кучми" для ведення переговорів з представниками режиму (з 2001).

„Главред: Як ви вважаєте, напередодні президентських виборів (2004 року) слід очікувати нових роздруківок плівок Мельниченка?
О. Мороз: А ви вважаєте, що те, що вже було обнародувано, не достатньо для того, щоб зробити висновок, хто є Президент і його оточення?” (www.glavred.info)

Почесний голова Федерації боксу. („Сільські вісті” / 1 січня 1998 року)

1998-2002 - народний депутат України 3 скликання від виборчого округу N 92 Київської області. На час виборів: Голова ВР України, член СПУ. На вибори прийшло 78.2% виборців, за - 40.4%, 17 суперників. (основний - Сівкович В.Л., народився 1960 року, безпартійний, голова адміністративної ради телеканалу СТБ, за - 27.8%).

1998 - кандидат в народні депутати України від виборчого блоку СПУ-СелПУ, N 1 в списку.

Керівник фракції Соціалістичної партії і Селянської партії України ("Лівий центр") (з травня 1998; пізніше - фракція СПУ); голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (липень 1998-лютий 2000), потім - член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

1994-1998 - народний депутат України 2 скликання від Таращанського виборчого округу N 223 Київської області, висунутий трудовим колективом. На час виборів: ВР України, секретар Комісії з питань АПК; чл. СПУ. 1-й тур: на вибори прийшло 86.5% виборців, за - 38.23%. 2-й тур: на вибори прийшло 77.6% виборців, за - 62.14%. 10 суперників. (основний - Шевченко О.Є., народився 1940 року, ВР України, член Комісії з питань державного суверенітету, заступник голови УРП, 2-й тур - 33.34%).

1994-1998 - Голова Верховної Ради України.

1994-1996 - співголова Конституційної комісії.

„У цьому парламенті моя роль була оптимальною і певною мірою консолідуючою. Вигадками виявилися докори в тому, що я представляю тільки лівих, що намагаюся розколоти парламент. А провал трьох спроб здійснити моє зміщення довів зворотне та підтвердив, що парламент мою роль приймає. Наприклад, у конституційному процесі заздалегідь було визначено, що ця Верховна Рада не ухвалить Конституцію. Було створено дуже могутню групу, яка домагалася такого результату. Не багато хто зрозумів, чому я півтора місяці боровся за те, аби в узгоджувальній конституційній комісії були пропорційно представлені всі фракції, внаслідок чого комуністи отримали в ньому значні переваги. Якби цього не сталося, комуністи б проголосували проти Конституції, і було б досягнуто саме запланованого результату - документ було б винесено на референдум. До речі, тоді я "продавив" саме регламентну норму, і далі ми йшли суто за регламентом. Ось тоді Президент, відчувши цю загрозу, і пішов на порушення усіх домовленостей, і виніс проект Конституції, який повністю суперечив тоді вже узгодженому у парламенті, на референдум.” („День” / 21 січня 1998 року)

1990-1994 - народний депутат України 12(1) скликання від Таращанського виборчого округу N 224 Київської області. Секретар Комісії з питань АПК, член групи "Аграрники". До серпня 1991 - лідер парламентської більшості ВР України.

На час виборів: Київський обком КПУ, завідуючий аграрним відділом. 1 тур: на вибори прийшло 94.7% виборців, за - 19.3%. 2-й тур: на вибори прийшло 87.3% виборців, за 65.3%. 9 суперників(основний - Мостіпан У.М., народився 1944 року; Рокитнянський РК КПУ, 1-й секретар, 1-й тур - 14%, 2-й тур - 26%).

„ Появление на политическом поле КПУ требовало изменения тактики: СПУ с левого края начинала потихоньку сдвигаться в центр. На V съезде (октябрь 94-го) было обозначено, что социалисты, в отличие от коммунистических ортодоксов, не намерены цепляться за утратившие актуальность идеологические догмы — «не отказываясь от марксизма, Социалистическая партия творчески преломила его сквозь призму сегодняшнего дня». Меньше популистской риторики стало и в словах Мороза после того как из лидера ярко выраженной оппозиционной партии он превратился в одного из наиболее высокопоставленных представителей власти. В отличие от Петра Симоненко (охотно игравшего «советской картой») Александр Александрович не стеснялся подвергать ностальгические мотивы современной «аранжировке». Многим памятна его фраза о том, что не жалеющий об СССР, не имеет сердца, а надеющийся на его возрождение — не имеет головы. Примечательно, что Мороз на вопрос, кто он, в первую очередь — депутат-социалист или спикер, ответил следующим образом: «Если бы в составе Верховной Рады было больше половины социалистов, я бы действовал как социалист…» (Дзеркало тижня / 8-15 травня 2002 року)

1989-1990 - завідуючий аграрним відділом Київського обкому КПУ.

1985-1989 - 1-й секретар Київського парткому обласних організацій та установ.

1983-1985 - секретар Київської обласної ради профспілок.

1976-1983 - завідуючий сектором механізації та електрифікації сільського господарства, заступник завідуючого сільськогосподарським відділом Київського обкому КПУ.

1975-1976 - старший інженер Київського обласного об'єднання "Сільгосптехніка".

1974-1975 - старший інженер-технолог, старший виконроб мехзагону Таращанського райоб'єднання "Сільгосптехніка".

1966-1974 - викладач, завідуючий відділом механізації сільського господарства Таращанського технікуму механізації сільського господарства (з 1972 - радгосп-технікум).

1965-1966 - служба в армії.

1965 - інженер Ємільчинського райоб'єднання "Сільгосптехніки" Житомирської області.

1960-1965 – студент Української сільськогосподарської академії у Києві .

„Учитися завжди любив, із першого класу подобалася математика, а в вузі вже в сімнадцять років написав наукову працю по металознавству, очолив наукове товариство. Обожнював нарисну геометрію, креслення.

Пам ' ятаю, як ми всім курсом прогуляли лекції у день польоту Юрія Гагаріна в космос. Увечері пішли на футбол. У той час потрапити на матч вельми важко було. Саме тоді став не тільки вболівальником, а й активним гравцем.

Наш курс, та й взагалі інженерний факультет, вважаю унікальним.” („День” / 13 січня 1998 року)

„У нас був дуже сильний клас: один золотий медаліст, троє закінчили зі срібними медалями, в моєму атестаті лише одна „четвірка”. Із 35 чоловік – 30 закінчили вузи. Особливо запам ' ятався випускний вечір, усі такі схвильовані та урочисті. Номери художньої самодіяльності, пустощі, танці. Я тоді більше підпирав стінку, бо соромився свого невеличкого зросту. Це вже через рік, коло навчався в сільськогосподарській академії, швидко „витягнувся”. („День” / 13 січня 1998 року)

Нагороди:

Медаль "За трудову доблесть". Орден князя Ярослава Мудрого V ступеню (1998, відмовився від нагороди).

„Це не державні нагороди. Це президентські відзнаки і не більше. І нагороди, і почесні звання мають присуджуватися на підставі законом визначених критеріїв, а не волею чиновників, як зараз” („Сільські вісті” / 1 січня 1998 року)

Книги:

Автор книг "Куди йдемо?..." (1993), "Вибір" (1996), "Тема для роздумів" (1996), "Дорога, з якої не зійти" (1999), "Між вічними полюсами" (1999), "Хроніка одного злочину" (2000), "Про землю, Конституцію і не тільки" (2001). Автор понад 1000 публікацій.

Захоплення:

Шахи, більярд, футбол. (www.openua.net)

„ Більше трьох десятиліть – вболівальник київського «Динамо». Коли був студентом, займався боротьбою. Останні роки грає в теніс і займається плаванням. Говорить, що на рік пропливає по 200 кілометрів. Захоплюється риболовлею.

Любить «Пам'яті Карузо» у виконанні Паваротті, поезію Ліни Костенко. Пише вірші сам. Автор «Маршу соціалістів». (www.glavred.info)

«До поезії не байдужий, хоча поетом себе не вважав і не вважаю. Свої вірші намагаюся зайвий раз не цитувати, щоб не зруйнувати поки ще домінуючий у суспільстві образ політика, як людини неемоційної», - визнає Олександр Мороз («Парламент 2002: година вибору»).

„ Александр Мороз любит: семью, шестерых внуков, хлеб в любом виде, круг старых друзей, рыбу, чувство собственной значимости, поэзию Лины Костенко, шахматы, светлые костюмы, поэтические экспромты, посвященные женщинам, «Памяти Карузо» в исполнении Паваротти, Грыгора Тютюнника, закарпатский коньяк, качественные интриги, собственные принципы, ироничные изречения, скромность в быту.

Александр Мороз не любит: кричать, признавать ошибки, материться, прощать, конкурировать, некомпетентность, предателей, злоупотребляющих спиртным, Кучму, неопрятных людей, решать денежные вопросы. ” (Дзеркало тижня / 8-15 березня 2002 року)

Улюблений колір.
” Це кольори, які відображають живу природу – зелений, голубий, оранжевий, білий. Як ознака пори року. ” (www.glavred.info)

Збіги і факти:

Двічі був кандидатом у Президенти і двічі посідав третє місце.

День народження має відзначати раз на 5 років(згідно метрики), але якось в інтерв ' ю розповідав, що насправді народився не 29 лютого у високосний рік, а днів на десять раніше. Просто йшла війна, був великий безлад – отож і записали день народження дещо пізніше.

Мотивація:

„ С точки зрения современников — Мороз очень сложная конструкция. Лидер СПУ никогда не страдал комплексом неполноценности. Скорее наоборот. Достаточно долго в нем жила вера в свою исключительность и особую миссию. Иссякла ли она? Вряд ли, скорее затаилась, спрятавшись за обиду, порожденную общественным непониманием. В разной степени, но поражения в спикериаде-98 и на президентских выборах-99 принесли Морозу чувство разочарования в тех, ради кого он предполагал исполнить свою миссию. Возможно, это лишь предположения, однако выбор, сделанный в обоих случаях (и депутатами, и народом), дает некоторые основания для подобных допусков. Одно время казалось, что он сломался и озлобился. Многие оппоненты скинули его со счетов, снисходительно оставив право на мелочные реванши в ходе сессионных прений. Мороз, лишенный первичных властных признаков — высокого кабинета, гербового телефона, — казался «второгодником»: все его «сверстники» уже заняли кто спикерскую, кто президентскую, кто СНБОвскую высоты ...

Природная интеллигентность уживается в Александре Александровиче с иезуитской насмешливостью; принципиальность — с возможностью изменить слову, данному врагу; мудрость — с категоричностью; эгоизм — с чувством вселенской ответственности; левоцентристская гибкость — с партийно-советским консерватизмом. Мороз — коварный враг, щепетильный и тактичный друг. Он глубоко уважаем и любим собой, но это не мешает ему в который раз пытаться закатить на властную гору камень своей правды. Мороз — политический Сизиф. Его можно любить или ненавидеть. Ему можно верить или не верить. Но никому не придет в голову его презирать и жалеть. ” (Дзеркало тижня / 8-15 березня 2002 року)

Про власні помилки:

„Найприкрішою помилкою було те, що свого часу погодився, аби над проектом Конституції, окрім Верховної Ради, працювали й інші структури – президентська адміністрація, Кабінет міністрів, Міністерство юстиції, Верховний суд тощо. Повірив, зокрема, в щирість президента Кучми...” („Сільські вісті” / 1 січня 1998 року)

Вибори Президента 1999 року:

Був кандидатом у Президенти України на виборах у 1999 році. У 1-му турі 2969896 голосів (11.29%), 3-є місце серед 13 претендентів. Входив до „Канівської четвірки” (Олександр Ткаченко, Євген Марчук, Володимир Олійник, Олександр Мороз).

«Я не рвуся до влади, але мого досвіду у великій політиці досить, щоб сказати: або ви голосуєте за мене і відлучаєте від влади діючий режим, або голосуєте за кого-небудь, і тоді знову залишається Кучма» (Зі звернення Олександра Мороза до українського народу, 14 вересня 1999 р.).

„31 жовтня 1999 року, під час виборів, за Марчука віддали свої голоси 8,13% виборців. Він посів 5-е місце, поступившись Леоніду Кучмі, Петру Симоненку, Олександру Морозу, Наталі Вітренко. Але свою справу він зробив: завдяки Марчуку Мороз не став другим. Леонід Кучма вже у першому турі міг бути впевнений: перемога буде на його боці. Найбільш небезпечний суперник був повалений. Проти Симоненка ж були розроблені і технології, випробувані ще в Росії під час виборів 1996 року (Єльцин – Зюганов), і зосереджені важелі впливу на самих комуністів – щоб уникнути несподіваних сюрпризів з їх боку.” (Кость Бондаренко. „ Евген Марчук. Життєопис кандидата в українські Де Голі.”)

„ То, что произошло далее, помнят все. Марчук проиграл в первом туре и стал секретарем СНБОУ. Кучма стал Президентом. Мороз проиграл почти все.

Политическому «Клубу четырех одиноких сердец» пришел бесславный конец. Вопросы остались. Беспомощность «каневцев» была очевидной. Нечистая игра кое-кого из них была угадываемой.

Много неясного и недосказанного еще в одном событии, судя по всему, оказавшем существенное влияние на ход кампании. 2 октября 1999 года возле Дома культуры Ингулецкого ГОК было совершено покушение на кандидата в президенты Наталью Витренко. Взрыв двух гранат стал причиной ранения значительного количества людей. Примечательно, что это случилось менее чем через неделю после заявления Мороза о том, что имя ставленника «четверки» будет названо до 10 октября. Немаловажным было и то, что объектом предполагаемого теракта стал человек, являвшийся наиболее последовательным и непримиримым публичным оппонентом Мороза. Уже в день покушения со ссылкой на ЦОС МВД появилась информация о причастности к «ингулецкой бойне» доверенного лица Александра Мороза. Через два дня эти сведения подтвердил глава МВД Юрий Кравченко. После этого стало ясно, что шансы лидера СПУ стать единым выдвиженцем от «К-4» — нулевые, а шансы стать новым главой государства — минимальные. Позже это самое доверенное лицо, Сергей Иванченко был осужден, хотя он сам свою вину отрицал категорически. ” (Дзеркало тижня / 8-15 березня 2002 року)

Вибори Президента 1994 року:

Був кандидатом у Президенти України на виборах у 1994 році. У 1-му турі 13.04% (найбільше у Луганській, Сумській та Хмельницькій областях - 25.4, 25.0, 23.6%, найменше у Тернопільській, Львівській областях та Криму - 1.4, 1.2, 1.3%), 3-е місце серед 7 претендентів.

У 2004 р. балотувався на виборах в Президенти України. В першому турі набрав 5,81%. В другому турі підтримав Віктора Ющенка, поставивши однією з головних умов підтримки впровадження політичної реформи - тобто перетворення України на парламентсько-президентську республіку.

У 2006 р. обраний до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію СПУ. Незважаючи на підписану коаліційну угоду між фракціями БЮТ, "Наша україна" та СПУ, яка передбачала обрання Юлії Тимошенко прем'єр-міністром та Петра Порошенка спікером, несподівано висунув власну кандидатуру на посаду голови Верховної Ради, що було розцінено "Нашою Україною", БЮТ та частиною соціалістів, як зрада. БЮТ та НСНУ відмовилися брати участь в голосуванні, проте Мороз був обраний - завдяки підтримці фракцій ПРУ та КПУ, які наступного дня разом із соціалістами утворили нову коаліцію більшості у парламенті.
джерело: kandydat.com.ua
додано: 06.10.2006



]]> ]]>

© ukrfoto.net 2006-2017.
Авторські права на фотографії, розміщені в розділах "фото України" та "фото українців", належать їх авторам.
Матеріали сайту, за умови зазначення імені їх автора і посилання на UkrFoto.net, можуть бути використані іншими ресурсами.

Карта сайта: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17