Український інформаційний портал Український інформаційний портал
21.08.2017
 TOP-20 людей
1) Шевченко Тарас Григорович (поет, письменник, художник)
Шевченко Тарас Григорович (поет, письменник, художник)

переглядів: 234568

2) Повалій Таїсія Миколаївна (співачка)
Повалій Таїсія Миколаївна (співачка)

переглядів: 205290

3) Ліхута Ігор (музичний продюсер)
Ліхута Ігор (музичний продюсер)

переглядів: 197857

4) Могилевська Наталя (співачка)
Могилевська Наталя (співачка)

переглядів: 146757

5) Ані Лорак [Куєк Кароліна] (співачка)
Ані Лорак [Куєк Кароліна] (співачка)

переглядів: 135122

6) Тіна Кароль [Ліберман Тетяна Григорівна] (співачка)
Тіна Кароль [Ліберман Тетяна Григорівна] (співачка)

переглядів: 123788

7) Сумська Ольга В'ячеславівна (актриса, телеведуча)
Сумська Ольга В'ячеславівна (актриса, телеведуча)

переглядів: 102515

8) Костенко Ліна Василівна (поетеса)
Костенко Ліна Василівна (поетеса)

переглядів: 101540

9) Лисенко Микола Віталійович (композитор)
Лисенко Микола Віталійович (композитор)

переглядів: 101505

10) Шевченко Андрій Миколайович (Футболіст)
Шевченко Андрій Миколайович (Футболіст)

переглядів: 98815

11) Подкопаєва Лілія Олександрівна (гімнастка)
Подкопаєва Лілія Олександрівна (гімнастка)

переглядів: 90047

12) Леся Українка [Косач (Квітка) Лариса Петрівна] (поетеса, письменниця)
Леся Українка [Косач (Квітка) Лариса Петрівна] (поетеса, письменниця)

переглядів: 72120

13) Лижичко Руслана Степанівна (співачка)
Лижичко Руслана Степанівна (співачка)

переглядів: 70157

14) Білокур Катерина Василівна (художниця)
Білокур Катерина Василівна (художниця)

переглядів: 59020

15) Кличко Віталій Володимирович (боксер)
Кличко Віталій Володимирович (боксер)

переглядів: 57792

16) Сковорода Григорій Савич (філософ, поет)
Сковорода Григорій Савич (філософ, поет)

переглядів: 56270

17) Клочкова Яна (спортсменка)
Клочкова Яна (спортсменка)

переглядів: 54566

18) Яма Владислав Миколайович (танцюрист)
Яма Владислав Миколайович (танцюрист)

переглядів: 51667

19) Литовченко Влада (модель)
Литовченко Влада (модель)

переглядів: 50992

20) Вєрка Сердючка [Данилко Андрій Михайлович] (артист, співак)
Вєрка Сердючка [Данилко Андрій Михайлович] (артист, співак)

переглядів: 50779


Знаменитості України

Холодна Віра Василівна

(актриса)

Холодна Віра Василівна (актриса)Холодна Віра Василівна (актриса)Холодна Віра Василівна (актриса)
переглядів: 8603
ua Біографія
Віра Левченко (Холодна) народилася 5 серпня 1893 року в Полтаві в сім’ї викладача гімназії. Її батьки, Василь Андрійович і Катерина Сергіївна Левченко, познайомилися і одружилися в Москві. Мати закінчила Олександро-Маріїнський інститут благородних дівиць, батько – словесне відділення університету. Через два роки після народження дочки вони переїхали до Москви.

У десять років Віру віддали вчитися в приватну гімназію Перепьолкіної. На гімназійних вечорах вона з захватом читала вірші, проникливо грала роль Лариси в «Безприданниці». Вона добре співала, акомпануючи собі на фортепіано. Дівчинка захоплювалася класичним танцями і через рік вступила до балетне училище Великого театру. Проте за наполяганням бабусі перейшла в гімназію.

У 1905-му, коли Катерина Сергіївна чекала третю дитину, від холери помер її чоловік. Сім’я опинилася у скрутних обставинах.

У 1910 році Віра успішно закінчила гімназію і на випускному балу познайомилася з молодим юристом Володимиром Григоровичем Холодним. Кохання з першого погляду витримала всі випробування.

Після скромної весілля Віра з чоловіком і всієї ріднею переїхала у великий будинок. У сім’ї Холодних народилися дочки Євгена (1912) і Нонна (1913).

Холодна ще в юності вирішила, що стане актрисою, що мистецтво – найголовніший сенс її життя. Вона захоплювалася зіркою німого кіно Астой Нільсен і прагнула досягти у своїй творчості такого ж досконалості.

Восени 1914 року Віра Холодна прийшла в кіноательє «Рімана і Рейнхардта». Чоловік її був покликаний в армію, і сім’я потребувала грошей. Режисер Володимир Гардін зняв Холодну в безсловесної ролі красуні італійки – годувальниці маленької дочки Анни. «Подумки я поставив діагноз із трьох слів: нічого не вийде», – згадував Гардін.

Заслуга «відкриття» Віри Холодної належить кінорежисеру та художнику фірми «Ханжонков і Ко» Євгену Бауеру. Познайомившись з Холодної у клубі «Алатр», він відразу вгадав в ній – крізь скутість і сором’язливість – і прихований артистизм, і людську глибину, і неповторну жіночність. «Я знайшов скарб», – говорив Бауер друзям.

Навесні 1915 року Холодна приступила до зйомок у «Пісні торжествуючої любові» за повістю І.С. Тургенєва.
«Чуття художника не обдурило Бауера, – зазначав пізніше О. Ханжонков, – молода, не досвідчена навіть театральним досвідом Холодна своїми прекрасними сірими очима і класичним профілем справила сенсацію і відразу ж потрапила в розряд кінозірок, висхідних російською кіногорізонте».

Критика відзначала її вроджений артистизм. Журнал «Синема» писав: «Пані Холодна – ще молода в кінематографії артистка, але значне обдарування і навіть великий талант виявила вона з першим же появою своєю на підмостках кінематографічної сцени. Роль Олени вона проводить незрівнянно; глибокі душевні переживання, безмовна покірність велінням незбагненної сили, – яскраві контрасти почуття передані без найменшої шаржування, правдиво і талановито»
Конкуренція примушувала Ханжонкова знімати картини в найкоротші терміни: за рік Віра Холодна зіграла в тринадцяти фільмах! Вона знімається в стрічках «Діти століття», «Полум’я любові», «Діти Ванюшина».

«У грі цієї артистки помітно тонке розуміння умовностей екрану, що викликає навіть з боку суворих критиків кінематографічних постановок із театральних журналів самі утішні відгуки» – зазначав журнал «Сінема».
Влітку 1915 року актриса отримала повідомлення про те, що поручик Холодний важко поранений під Варшавою. Взявши відпустку, вона виїхала на фронт. У госпіталі Віра не відходила від чоловіка і, можна сказати, вирвала його з обіймів смерті.

Повернувшись до Москви, Холодна продовжила роботу в кіно. «Школа» Бауера багато чого їй дала як актрисі. Вона знялася у восьми його фільмах.

Одного разу у квартирі Віри Холодної з’явився дуже худий, високий солдатів. Він привіз листа від чоловіка з фронту і з тієї пори став приходити щодня: сідав на стілець, дивився на артистку і мовчав. Цим солдатом був Олександр Вертинський. «Я був, як і всі тоді, небайдужий до Віри Холодної і присвятив їй свою пісеньку» Маленький креольчік «, – згадував він. – Я вперше придумав і написав титул – «королева екрану». Титул утвердився за нею. З тих пір її називала так вся Росія ». Вертинський присвячував їй одну за одною свої пісні: «Ліловий негр», «У цьому місті шумному», «Де ви тепер?» Та інші.

Етапною в історії вітчизняного німого кіно кінознавці називають фільм «Життя за життя», знятий за романом французького письменника Жоржа Оне «Серж Панін». У глядачів і критики фільм мав грандіозний успіх, а Холодна стала кінозіркою першої величини і зайняла трон «королеви екрану». Вперше в історії вітчизняного кінематографа була оголошена попередній запис на квитки.

«Огляд театрів» відзначило і наступну роботу з участю Віри Холодної – фільм «Одна з багатьох». «Велике враження залишає В.В. Холодна, цілою низкою нюансів оттенив поступовий перехід жіночої душі від перших чистих поривів юності до чуттєвого байдужості жінки, яка торгує своєю любов’ю. Ніжний її вигляд у образі дівчини-курсистки, і дикий, загнаний звір дивиться з її очей у розгулі фогелевского «куточка». Пані Холодна цілком оволоділа задумом автора, і їй вдалося дати життєвий образ героїні. У рухах немає різкості, немає кутастих поз ».

Про життя Холодної ходили численні чутки. Плітки роздувалися одна фантастичнее інший, зовсім як у Голлівуді. Розповідали, наприклад, що син одеського «чайного короля» застрелився через невдалого роману з актрисою! Віра Холодна застрахувала свої очі на півмільйона рублів! Усіх партнерів актриси зараховували їй якщо не в чоловіки, то в коханці.

Останній фільм, знятий в ательє Ханжонкова за участю Холодної у ролі Інни Чернецької, називався «Шахи життя». Кінозірки В. Холодна, В. Максимов, В. Полонський, О. Рунич перейшли до Харитонову, де їм були обіцяні солідні гонорари. Сама ж Віра Василівна говорила: «З моїм переходом в ательє Д.І. Харитонова простір для творчості – ще ширше. Наша невелика «колегія», як тепер висловлюються, артистів (я, Максимов, Рунич і Худолєєв) і режисер у всьому працюємо дружно. Ми, артисти, робимо сцену, режисери допомагають нам виявити найбільш рельєфно для екрану наші творчі задуми. Та інакше й не можна. Необхідна повна свобода творчості артиста. Не можна бути мавпочкою, що повторює указку режисера. Потрібно і важливо відходити від шаблону, в кожній ролі – бути іншою і шукати нового».

В ательє Харитонова у другій половини 1916 року Віра Холодна знялася в трьох фільмах: «Столичний отрута» за романом С. Фонвізіна «Плітка» (Віра Даровська), «Заради щастя» – за однойменним романом Ст. Пшибишевського (Ольга) і «Тортури мовчання» за п’єсою Анрі Бернштейна «Злодій» (Марія-Луїза). Треба сказати, що салонні психологічні драми користувалися тоді успіхом. Знімав їх Чардинін, «акторський режисер». Для Віри Холодної він створив навіть спеціальний репертуар.

Але гучна реклама не радувала Холодну, а участь у фільмах з надуманими сюжетами було чуже актрисі. Безвольна жертва своїх або чужих пристрастей – будь то графиня, кокотка або циркачка – така найчастіше героїня Холодної. І марно актриса намагалася вийти із заданого їй амплуа!

Але ось на зйомках фільму «Заради щастя» вона зустрілася зі своїм вчителем, прекрасним актором В. Максимовим. Вже пробна репетиція переконала Максимова, що перед ним великий талант. Віра виявилася надзвичайно здібної та працьовитої. У картинах, де вона мала можливість працювати над ролями під керівництвом Максимова (а таких в цілому було більше десятка), все виразніше розкривалося її яскраве обдарування.

Артисти часто збиралися вдома у Холодної. На цих «академічних» заняттях зазвичай присутній повернувся з фронту після другого важкого поранення Володимир Григорович Холодний.

Однією з найкращих робіт П. Чардиніна в період його роботи в ательє Харитонова, безперечно, є картина «У каміна», в якій Віра Холодна виконала роль Лідії Ланін. Цей фільм був навіяний відомим однойменним романсом і додав слави та Холодної, і Максимову, що зіграв роль князя Пещерского.

«Кіножурнал» відгукнувся захопленої рецензією: «Героїня В.В. Холодна витримала спокуса: у вогні екранної любові загартувалася. Образ героїні, люблячої і жертвує собою, просто і щиро передається артисткою. Ліричні переживання гармоніюють з її зворушливим чином. Без різких рухів, шорсткостей артистка показала, що вона може чуйно і щиро передавати образ люблячої».

Після тріумфального успіху фільму «У каміна» його творці зняли продовження «Забудь про камін – в ньому згасли вогні», хотіли навіть випустити і третю – «Камін згас», але це зробити не вдалося. Друга серія вийшла через місяць після Жовтневої революції, і, незважаючи на складну обстановку в країні, що інтерес глядачів до нової роботи Холодної був величезний. Сентиментальна картина принесла колосальні збори.

У 1918 році ательє Харитонова взялося за екранізацію п’єси Л. Толстого «Живий труп». Роль Маші стала для актриси серйозним творчим випробуванням, на яке вона йшла з великою тривогою. Як розповідав режисер Ч.Г. Сабінські, Віра Холодна, незважаючи на його вимоги, ніяк не погоджувалася міняти зачіску і плакала кілька днів поспіль. У той час вона найбільше боялася змінити свій чарівний образ, який так полюбився глядачам.

У фільмі «Живий труп» Холодна показала себе по-справжньому обдарованої драматичною актрисою, що володіє великим темпераментом. Роль циганки Маші можна вважати вершиною творчої діяльності Віри Холодної. Завдяки дбайливому ставленню до твору Толстого, фільм «Живий труп» зарахований кінокритиками до кращих екранізації класичних творів. Роль Феді Протасова гідно завершила список акторських робіт Максимова у дореволюційному кіно.
«Кіножиття» в одному зі своїх номерів писала: «Публіка вимагає тільки Віру Холодну. І якщо який-небудь театр не робить зборів, варто тільки поставити картину за участю Віри Холодної, як перед касою виростають черги».

Актрисі доводилося працювати у важких умовах війни: вночі годинами простоювати в гримі, повертатися додому під ранок з різкою головним болем і запаленими від яскравого електричного освітлення очима. Але вона ніколи не нарікала.

На початку 1918 року за нею та іншими відомими російськими кіноартистами стали полювати багато закордонні компанії. Віра Холодна завжди відповідала категоричною відмовою: «розлучитися з Росією, нехай змученій і понівеченої, боляче і злочинно, і я цього не зроблю». Влітку 1918 року група Харитонова, під керівництвом П. Чардиніна, виїхала на південь для завершення натурних зйомок.

Віру Холодну знали і любили як кіноактрису, але не багатьом відомо, що найбільш повно вона розкривалася в своїх концертних виступах.

Віра Холодна та Осип Рунич давали аншлагові концерти в Києві, Харкові, Кишиневі і, нарешті, в Одесі. Актриса виступала в одноактних п’єсах «Офіціант» і «Найбільш маленька трагедія» Е. Елірова, трьохактної комедії Г. Запольської «Козир», у п’єсі Аркадія Аверченко «Красива жінка», в реалістичній драмі класика шведської літератури А. Стріндберга «Фрьокен Жюлі».

Що ж до гри актриси, то журнал «Фігаро» писав: «Успіх гастролерів в мімодрами» Рука «і» Останньому танго «- успіх виключно оглушливий. У ньому по-своєму, по-екранному, багато ефекту і пекучої експресії в глибоких очах Віри Холодної».

Одеський період кінодіяльності актриси багато в чому залишається неясним. Місто був відрізаний від країни фронтами громадянської війни. Частина знятих в Одесі картин за участю Віри Холодної з причини відсутності позитивної плівки не вийшли на екран взагалі, а негативи вивіз за кордон емігрував Харитонов. Ймовірна фільмографія складається з восьми десятків назв.

Ательє Харитонова продовжило роботу «Княжни Тараканової». В Одесі та її околицях йшли натурні зйомки. На жаль, цей фільм не зберігся, як не збереглася і «Циганка Аза» – інсценування п’єси М. Старицького. Зникли й останні фільми за участю Віри Холодної: «Дама з камеліями», «Міс Кетті», «У лещатах любові», «Пісня Персії».

У листопаді 1918 року Віра Холодна захворіла. Лікували її кращі лікарі Одеси. Але врятувати «королеву екрана» не вдалося: 16 лютого 1919 року, в неділю, вона померла. Їй було всього двадцять шість років.

У той же вечір в усіх театрах було оголошено про кончину Віри Холодної, всі вистави були скасовані. Тіло артистки перевезли до Москви, де 20 лютого при величезному скупченні народу відбувся похорон.

«Віра Холодна не створювала, – писав критик Веронін, – вона залишалася сама собою, вона жила життям, даної їй; любила любов’ю, яку знало її серце; була у владі тих суперечливих і темних сил своєї жіночої природи, якими тонкий далекий диявол обділив її від народження. Вона залишалася уособленням пасивного істоти жінки, почуття, що відображає веселі і жорстокі забави долі, – жінки, чари якої так само неразложимо, як безперечно».

Ніхто не хотів вірити, що вона померла від грипу («іспанки»). Ходило безліч найбезглуздіших легенд про загибель 26-річної актриси. Говорили, що вона шпигунка і її розстріляли; що вона червона розвідниця і її вбили в Одесі. Причому ця остання версія обросла романтичними подробицями, нібито актрисі в номер готелю принесли білі лілії і вона померла, задихнувшись у їх згубний ароматі. Нарешті, була версія, що її задушили з ревнощів.

Жоден російський актор дореволюційного кіно не удостоївся такої виняткової популярності і такої гучної слави, як Віра Холодна. Письменник Костянтин Паустовський ставив її ім’я поруч з ім’ям Сари Бернар. Критики і рецензенти до цих пір намагаються пояснити причину феноменального успіху славнозвісної співачки. Напевно, прав І. Перестіані, знав актрису дуже близько «на зовнішності порівняно юної Віри Холодної лежав відбиток тієї смутку, що властива нашій північній природі в дні ранньої осені. І можливо, що саме ця пасивна ніжність фігурки, очей і рухів ріднила її з глядачем».
джерело: www.ex.ua
додано: 07.02.2007



]]> ]]>

© ukrfoto.net 2006-2017.
Авторські права на фотографії, розміщені в розділах "фото України" та "фото українців", належать їх авторам.
Матеріали сайту, за умови зазначення імені їх автора і посилання на UkrFoto.net, можуть бути використані іншими ресурсами.

Карта сайта: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17